Кілька років тому я зустрівся з одним бізнесменом. У нього транспортна компанія, займаються контейнерними перевезеннями по Україні та за її межами.

Свій автопарк, логісти, менеджери з продажу. У компанії працювало чоловік 30. Справи потихеньку йшли, компанія навіть розвивалася. Але, чим більше ставав бізнес, тим важче було цьому власнику. Робочий день у нього ставав ненормований. Вирішувати по телефону в недільний ранок проблеми клієнтів, замість відпочинку з дружиною і підростаючої донькою для нього стало нормою.

Коли він йшов по коридору в свій кабінет, то його по кілька разів зупиняли, смикаючи за рукав, співробітники з дуже терміновими і важливими питаннями.

Навіть були підрозділи, куди цей власник намагався не заходити, бо не дуже розумів, чим там займаються співробітники, та й атмосфера там була погана. Постійні конфлікти і сварки між співробітниками - це була норма.

Коли виникали проблеми, то ніхто з персоналу не говорив: «це моя недоробка», кожен кивав на товариша. Адже області відповідальності були розмиті і хто за що відповідає, ніхто до кінця не знав. Вся схема компанії у власника в голові.

Поки ми спілкувалися з цим бізнесменом, обговорюючи, як ми можемо внести систему і розумність в його хаос, у нього за годину було 20 пропущених дзвінків. І було видно, що цей молодий ще хлопець з втомленим поглядом, легкою сивиною і невеличким черевцем, сильно втомився від бізнесу.

- Що б ви хотіли отримати через пару місяців після консалтингу? - запитав я.

- Я б хотів його продати, і поїхати в село, у мене там кролі, я б собі там спокійно жив, і ніяких проблем би не мав, - поділився зі мною своїм бажанням бізнесмен.

Я виїхав на консалтинг. П'ять днів попрацював з ним, з його ТОПами. Ми розробили наново ієрархію компанії. Прописали зони відповідальності. Закріпили весь функціонал за співробітниками. Перерозподілили навантаження. Оптимізували бізнес-процеси. Записали очікувані результати і систему вимірювання всіх показників в компанії. Їх, до речі, не так вже й багато - трохи більше двадцяти. Але коли їх не видно, то компанія рухається, як корабель у тумані без приладів. Дуже великі фінансові втрати регулярно. А коли показники є, і вони наочні, то все прозоро, очевидно. І можна відразу прийняти правильне рішення, піддати газу і на всіх парах обійти конкурентів.

Ми з ним і його ТОПами склали план впровадження змін. Я поїхав і віддалено контролював рух за планом.

Минуло пару місяців. Ми знову зустрічаємося. Я дивлюся на цього хлопця і починаю посміхатися, і з кожною хвилиною все більше. Він врешті-решт не витримав і запитує:

- Ти чого посміхаєшся?

- Ти схуд, обличча посвітлішало, телефон не дзвонить постійно, - загинаю я пальці, - що ще трапилося?

- З донькою став проводити більше часу. На роботі вже не затримуюся, навіть став раніше йти. Грошей більше стало, дружині машину купив. До спорту повернувся.

- Ну, - потираю я руки, - ти вже дав оголошення?

- Яке оголошення? - насторожується він.

- Як це? - я роблю вигляд, що дивуюся, - ти ж збирався бізнес продавати після того, як систему збудуєш.

- Ні-і-і, - сміється він, - така корова потрібна самому.

Я щиро порадів за нього.

Якщо Вам, друзі мої, потрібен приклад професійної структури бізнесу, то заповніть форму: